Україна та Норвегія підписали стратегічну угоду про оборону

Офіційний візит української делегації до Осло ознаменував перехід військової співпраці між країнами на якісно новий рівень. Ключовим результатом зустрічі стало підписання стратегічної декларації про оборонне партнерство, яка фокусується на спільному виробництві безпілотних систем, розвитку промислового потенціалу та зміцненні енергетичної стійкості. Чим стратегічна угода про військову співпрацю допоможе Україні? Про що домовились? Під час візиту президента України Володимира Зеленського до Осло було закладено фундамент довгострокового військового співробітництва. Лідери двох держав підписали стратегічну декларацію про оборонне партнерство. Глава держави акцентував на тому, що український досвід протидії сучасним загрозам має стати основою для загальноєвропейської безпеки. “Детально обговорили нашу співпрацю у сфері виробництва та використання дронів. Наш досвід уже застосовується на Близькому Сході та в регіоні Затоки. Ми вдосконалюємо засоби захисту від “шахедів” і переконані, що це слід також робити у Європі. Сьогодні задля цього ми ініціювали Drone Deal з Норвегією та підписали Спільну декларацію про поглиблення співпраці у сфері оборони та безпеки. Тепер наші команди опрацюють деталі”,– зазначив Зеленський. Своєю чергою норвезька сторона розглядає цей союз як взаємовигідний обмін, де Україна виступає не лише отримувачем допомоги, а й джерелом унікальних військових знань.
Прем’єр-міністр Норвегії Йонас Гар Стере наголосив, що “ми можемо винести уроки з досвіду, який Україна набуває в цій складній боротьбі проти російської агресії”.
Під час перемовин окрема увага була приділена передачі винищувачів F-16. Попри складний процес технічної модернізації та відновлення літаків, які проходили оновлення в Бельгії, норвезький уряд підтвердив готовність техніки до експлуатації. “Я думаю, що перший із цих літаків скоро надійде в стрій, але зараз це частина українських ВПС”,– повідомив прем’єр-міністр, розвіявши сумніви щодо затримок у постачанні. Українська сторона підтвердила, що була заздалегідь поінформована про необхідність ретельної підготовки бортів, що дозволить ефективно інтегрувати їх у систему оборони.
Окрім авіаційного посилення, лідери обговорили стабілізуючу роль Норвегії в енергетичному секторі Європи, що стало особливо важливим на тлі глобальних криз. “Сьогодні ми підписали угоду щодо безпілотників із Норвегією. Ми також зосередилися на наших спільних виробничих проєктах. Обговорили наші пріоритети на цей рік і співпрацю не лише в оборонній сфері. Україна вдячна Норвегії за її незмінну підтримку в енергетичному секторі. Це було дуже відчутно під час цієї складної зими, яку ми пережили. І під час великої геополітичної кризи через війну з Іраном Норвегія відіграє ключову стабілізуючу роль для Європи як потужний постачальник енергії”,– підсумував Зеленський. Завершуючи свій візит до Осло, президент України висловив глибоку вдячність норвезькому народу та особисто Йонасу Гар Стере за непохитну допомогу за військову й енергетичну допомогу Україні, зміцнення нашої ППО та готовність продовжувати підтримку PURL. Внесок Норвегії у допомогу Україні З початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну Норвегія вибудувала одну з найпотужніших та найстабільніших систем підтримки України у світі, перетворивши свою допомогу на стратегічний фундамент для тривалого опору. Центральним елементом цієї взаємодії є унікальна багаторічна програма імені Нансена, названа на честь видатного норвезького гуманіста та дипломата. Ця ініціатива розрахована на період до кінця 2026 р., а її сукупний обсяг фінансування перевищить 19 млрд євро. Такий підхід дозволяє Осло діяти не ситуативно, а системно, забезпечуючи передбачуваність поставок озброєння та фінансову стійкість української економіки.
Військовий аспект норвезької допомоги охоплює критично важливі напрямки, серед яких особливе місце посідає посилення протиповітряної оборони. Осло не лише постачає зенітно-ракетні комплекси NASAMS, які довели свою надзвичайну ефективність у захисті українського неба, а й активно фінансує підготовку персоналу та обслуговування цих систем.
Крім того, Норвегія відіграє ключову роль у авіаційній коаліції, забезпечуючи передачу винищувачів F-16 та їхню попередню модернізацію до найсучасніших стандартів.
Важливим кроком стало і впровадження ініціативи Drone Deal, що передбачає обмін технологіями та спільне виробництво безпілотних апаратів, де досвід бойового застосування поєднується з високими технологічними можливостями норвезької промисловості.
Енергетична сфера є ще одним пріоритетом, у якому Норвегія демонструє лідерство як потужний постачальник ресурсів для всієї Європи. Під час енергетичної кризи Осло взяло на себе роль ключового гаранта стабільності, виділяючи значні кошти на закупівлю газу для України та відновлення енергомереж, пошкоджених внаслідок атак. Норвезька підтримка забезпечує світло та тепло в оселях, лікарнях і школах, що є критично важливим для гуманітарної безпеки.
Окрім прямої фінансової та військової допомоги, Норвегія активно інвестує у виробництво боєприпасів та артилерійських систем через механізми спільного виробництва. Це партнерство виходить далеко за межі звичайних поставок, адже воно стимулює розвиток українського ОПК. Не лише Осло, але й Берлін До Осло українська делегація побувала в Берліні. Візит завершився закріпленням партнерства та погодженням оборонного пакету на 4 млрд євро. Ключовим пріоритетом стало посилення ППО та розвиток далекобійних можливостей. Україна підписала контракти на постачання ракет для Patriot та систем IRIS-T для захисту міст. “Берлін профінансує контракт на кілька сотень ракет для Patriot – це суттєво посилить захист українських міст і критичної інфраструктури. Також передбачені поставки 36 пускових установок IRIS-T, що зміцнить багаторівневу систему ППО. Окрім цього, домовлено про 300 млн євро інвестицій у далекобійні можливості, що дозволить нарощувати виробництво українського озброєння. У межах ініціативи Build with Ukraine запускається спільне виробництво middle-strike дронів із використанням штучного інтелекту. На першому етапі планується випуск 5 тис.дронів для Сил оборони”, – підкреслив міністр оборони Михайло Федоров. Німеччина також інвестує 281 млн євро у спільне виробництво безпілотників, визнаючи технологічну перевагу українських розробок. “Ми домовилися про нові пакети допомоги у сфері ППО. Це стосується також далекобійного озброєння, дронів і боєприпасів. Крім того, йдеться про спільне німецько-українське виробництво – це дрони, які були розроблені та випущені протягом останніх років на дуже високому технічному рівні, на такому рівні, якого Німеччина ще не досягла. Тому те, що ми будемо робити в межах цієї співпраці, буде корисним не лише для України, для її захисту, але й особливо для нас, для нашої безпеки”,- наголосив міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус. Підписання декларації про стратегічне партнерство закріплює перехід Німеччини до ролі ключового оборонного союзника України.
Вікторія Хаджирадєва