У ЄС є “план Б”, якщо 21-й пакет санкцій проти Росії не затвердять за добу

Глави МЗС ЄС сьогодні спробують затвердити новий 21-й пакет санкцій проти РФ, в понеділок в них це не вийшло. В чому полягає “плани Б” від ЄС, якщо не вдасться досягти згоди усіх країн? Перемовини тривають У ЄС розраховують затвердити 21-й пакет санкцій проти Росії у пʼятницю, 15 липня, перш ніж переходити до “плану Б”. Про це заявила висока представниця ЄС із закордонних справ і питань безпеки Кая Каллас.
За її словами, вона шкодує, що ще немає домовленості щодо 21-го пакета. Проте вважає, що ЄС вже досить близький до цього.
Каллас не надала жодних гарантій того, коли пакет санкцій буде затверджений, проте запевнила, що робота триває. “Робота триває. Я також не можу сказати, що вилучено, а що залишено, тому що поки не погоджено все, не погоджено нічого. Тому я не можу нічого анонсувати”,– сказала Каллас. Головна дипломатка ЄС наголосила, що бажає, щоб цей пакет був сильним через триваючі напади Росії на цивільних українців та найбільш густонаселені райони.
За її словами, сьогоднішні заходи разом із майбутнім 21-м пакетом охоплюють понад 250 позицій, що стало найбільшим раундом персональних санкцій від початку повномасштабного вторгнення у 2022 р. Основною мішенню, за словами Каллас, залишається фінансовий хребет російської військової машини. Головні перепони чинять Австрія та Греція Комітет постійних представників ЄС (Coreper) не зміг погодити 21-й пакет санкцій проти Росії в понеділок, оскільки країни-члени досі намагаються знайти компроміс щодо кількох суперечливих пунктів. “Країни ЄС поки не погодили заборону на морські послуги та жорсткіші обмеження щодо російського скрапленого газу.”, – заявив міністр закордонних справ Литви Кестутіс Будріс. Він також наголосив, що економічні інтереси не мають переважати над безпекою, і назвав таку тенденцію небезпечною.
Основними противниками деяких обмежень виступили кілька країн.
​Австрія висунула вимоги у фінансовій сфері. Відень наполягає на наданні дозволу австрійському банківському консорціуму Raiffeisen Bank International (RBI) отримати доступ до підсанкційних активів. Це необхідно банку як компенсація за штрафи, з якими він стикається в Росії. Крім того, Австрія вимагає зняти санкційні обмеження та розморозити активи російської інвестиційної компанії “Rasperia”, яку пов’язують із російським олігархом Олегом Дерипаскою.
​Греція висловлює застереження в енергетичному секторі. Країна виступає проти повної відмови від імпорту російського скрапленого природного газу (СПГ) та обмежень на послуги для танкерів, оскільки це суттєво впливає на її потужний сектор морських перевезень.
​Своєю чергою Болгарія та Італія раніше погрожували заблокувати весь пакет через персональні санкції. Софія вимагала вилучити зі списків патріарха РПЦ Кирила, засновника “Лукойлу” Вагіта Алекперова, а також керівника компанії, що постачає комплектуючі для софійського метрополітену. Рим підтримав ці вимоги. Після того, як згаданих осіб прибрали з проєкту санкційного списку, Болгарія зняла свої заперечення і заявила про підтримку пакета в оновленому вигляді.
Для нового засідання Coreper підготували кілька компромісних пропозицій, які мають допомогти досягти консенсусу. У ЄС є “план Б” Затвердити 21-й пакет 15 липня ЄС хотів не випадково. Справа в тому, що саме в цей день має відбутися чергове автоматичне оновлення цінової стелі на російську нафту. За чинними правилами, ліміт має вираховуватися за плаваючою формулою (на рівні 15% нижче за середню ринкову ціну на російську нафту марки Urals). Оскільки світові ціни на нафту помітно зросли, автоматичне перерахування призвело б до підвищення дозволеної цінової стелі, що дало б Кремлю змогу легально заробляти значно більше.
​Основна ідея 21-го пакета (План А) передбачала повне замороження цього механізму перерахунку, щоб зафіксувати стелю на поточному рівні. Водночас на випадок відсутності домовленості у ЄС є “план Б”. “Наша мета – досягти домовленості. Якщо у нас не буде домовленості, тоді ми почнемо працювати над планом Б. Але прямо зараз ми працюємо над планом А”, – підкреслила Кая Каллас. “План Б” полягає у тому, аби замороження цінової стелі на нафту винести в окрему, швидку процедуру поза загальним пакетом санкцій. Це дозволить ухвалити технічне рішення виключно щодо нафтових обмежень в екстреному порядку, щоб не допустити автоматичного зростання цінового ліміту 15 липня.
Мало того, відомо, що дипломати домовилися вважати припустимим оновлення цінової стелі на російську нафту не чітко з настанням 15 липня, а з 16 липня, що не суперечить визначенню “через шість місяців” після попереднього оновлення цінової стелі – 15 січня 2026 р. “Таким чином, для досягнення домовленості щодо 21-го пакета в цілому є ще доба, а за відсутності успіху Сoreper може ухвалити рішення про замороження максимальної ціни на російську нафту окремо від санкційного пакета” – сказали співрозмовники “Європейської правди”. Тож, якщо дипломатам не вдасться узгодити весь масштабний 21-й пакет санкцій через суперечки навколо скрапленого газу, морських перевезень чи заборони на вхід у ЄС для російських військових, ЄС буде змушений розділити ці рішення.
​​Решту ж складних та дискусійних пунктів 21-го пакета у такому разі відкладуть для подальших детальних обговорень на рівні послів та міністрів, які можуть затягнутися до осені. Щодо стелі теж є застереження Навіть щодо самої ідеї замороження нафтової стелі є серйозні заперечення, і виходять вони переважно від групи морських держав на чолі з Грецією, Кіпром та Мальтою.
​Головна причина полягає в тому, що ці країни володіють величезними танкерними флотами і заробляють на транспортуванні нафти та її страхуванні. Якщо цінову стелю буде заморожено на поточному низькому рівні – 44,1 дол. за барель, а ринкові ціни при цьому продовжуватимуть зростати, судновласники почнуть масово відмовлятися від прапорів європейських країн. Вони просто перереєструють свої судна під прапори держав поза межами ЄС, щоб легально перевозити російську нафту за вищими ринковими цінами й не потрапляти під жорсткі санкційні правила Європи.
​Через це Афіни, Нікосія та Валетта побоюються значних втрат для своїх судноплавних секторів та бюджетів. Щоб знайти компроміс і все ж таки затвердити це критично важливе рішення, морські країни вимагають змінити терміни дії обмежень. Вони пропонують скоротити термін замороження нафтової стелі з початкових шести місяців, як це пропонувала Єврокомісія, до трьох або чотирьох місяців. Це дасть змогу швидше переоцінити ситуацію на ринку нафти та мінімізувати збитки для європейських перевізників.
Вікторія Хаджирадєва